Сьогодні учні 2 класу спільно з практичним психологом Аліною Панас спробували незвичайну арт-терапевтичну техніку, яка вчить довіряти собі та бачити більше, ніж ми звикли.
Сьогодні учні 2 класу спільно з практичним психологом Аліною Панас спробували незвичайну арт-терапевтичну техніку, яка вчить довіряти собі та бачити більше, ніж ми звикли.
Ця вправа чудово знімає емоційну напругу та тривожність. Вона вчить дітей знаходити вихід із «заплутаних ситуацій» та розвиває творчу уяву.
Як проходило заняття?
Процес був схожий на захопливу гру, але мав глибокий терапевтичний підтекст:
1. Малювання наосліп: Діти заплющили очі й дозволили руці вільно рухатися аркушем. Так на папері з’явилися дивовижні лабіринти з ліній, петель та візерунків. Без контролю зору малюнок стає відображенням внутрішнього стану та емоцій.
2. Пошук сенсів: Коли діти розплющили очі, почалося найцікавіше. У хаосі ліній лабіринту кожен мав відшукати приховані фігурки, образи або силуети тварин та предметів.
3. Оживлення героїв: Знайдені фігурки діти розмалювали, надаючи їм характеру та кольору.
Коли дитина знаходить впізнаваний образ там, де спочатку був лише безлад — вона отримує важливий досвід: «Вихід є завжди, а з хаосу може народитися щось прекрасне».
