Ком’яті Мар’яна Юріївна, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист
ІНТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ ПРИ ВИВЧЕННІ БІОЛОГІЇ
Відомо,що вивчення біології дає можливість використовувати знання учнів майже із усіх шкільних дисциплін, тобто у біології має місце інтегративний характер навчання, тому що лише біологічних знань для формування життєвих та предметних компетентностей, в умовах НУШ, замало. По-перше, традиційна «монологічна» система в освіті втратила свою практичну ефективність. По-друге, в сучасній школі навчальні дисципліни часто мають «конкуруючий» характер – протистоять один одному, претендуючи на більшу значимість у порівнянні з іншими. По-третє, кожна з шкільних дисциплін сама по собі має набір відомостей з певної галузі знань, тому не може претендувати на системний опис дійсності. Для розкриття теми уроку необхідно, щоб поняття учнів спиралися на інші базові предмети, на інформацію із ЗМІ та на власний життєвий досвід школярів. Інтеграція в біології дає можливість розглядати природні явища під іншим кутом зору, тобто з погляду інших предметів, повніше і глибше розкрити зв’язки між біологією та іншими шкільними (і нешкільними) предметами, тобто забезпечити підпорядкування окремого загальному. А для цього не можна обійтися без пізнавального інтересу і творчого підходу учнів.Використання міжпредметних зв’язків дає можливість об’єднати програмовий матеріал у вигляді стрункої системи знань, творчо підійти до виконання тих завдань, які потребують знань з інших предметів, розглядати природні явища під іншим кутом зору, тобто з погляду інших предметів, повніше і глибше розкрити зв’язки між хімією, фізикою, географією, суспільствознавчими предметами, тобто забезпечити підпорядкування окремого загальному.
Інтеграція відбувається по декількох напрямках і на різних рівнях.
Внутрішньопредметна інтеграція включає:
−фрагментарну інтеграцію, з окремими фрагментами уроку, які вимагають знань з інших предметів,
−вузлову інтеграцію, коли протягом всього уроку вчитель спирається на знання з інших предметів, що є необхідною умовою засвоєння нового матеріалу.
Міжпредметна або синтезована інтеграція об’єднує знання різних наук для розкриття певного питання. На перехресті цих підходів можуть з’являтися цікаві результати: народження абсолютно нових предметів, нових спеціальних курсів; оновлення змісту всередині одного або декількох суміжних предметів; поява блоків уроків, які об’єднують матеріал одного або ряду предметів зі збереженням їх незалежного існування; разові інтегровані уроки різного рівня і характеру.
Застосування інтегрованого навчання сприяє розвитку наукового стилю мислення, дає можливість широкого застосування природничо-наукового методу пізнання, формує у дитини загальне розуміння географії, біології, фізики, математики, хімії, природознавства, дає надпредметні знання, вміння і навички.
Як і рекомендує методика вивчення біології, зв’язки між шкільними предметами розділяються на внутрішньоциклові (між предметами природничого циклу) та міжциклові (між іншими науками). Окрім цього, міжпредметні зв’язки поділяються на: хронологічні, які використовуються по мірі вивчення певних тем та на зв’язки загальнопредметних умінь: пізнавальні, оцінюючі, прикладні.
Інтегративні (міжпредметні) зв’язки можуть використовуватися майже на всіх етапах уроків: актуалізації знань, вивченні та сприйманні нового матеріалу, систематизації та узагальненні знань, при проведенні лабораторних та практичних робіт. Вони є епізодичними, систематичними, односторонніми (біологія-хімія, біологія-інформатика), двосторонніми (біологія-хімія-біологія); багатосторонніми (біологія-фізика-географія-біологія, біологія-англійська мова - українська мова - зарубіжна література - біологія).
Ось деякі приклади інтегративних зв`язків біології з іншими науками.
Інтеграція з географією.
− вивчаючи еволюційну теорію Ч. Дарвіна, можна прослідкувати шлях 5-річної кругосвітньої подорожі вченого по мапі;
− вивчаючи Центри походження культурних рослин М.І. Вавілова, по мапі можна знаходити батьківщину кожної культурної рослини, яку вирощуємо сьогодні;
− вивчаючи вчення про біосферу В.І. Вернадського, згадуються всі оболонки: атмосферу, літосферу, гідросферу, літосферу та межі життя в них;
− вивчаючи компасні рослини, згадується, що таке компас, адже це рослини, листки яких розташовуються із заходу на схід, де б не знаходилося Сонце, що захищає рослину від перегрівання;
− вивчаючи морські одноклітинні, які дають поклади крейди, згадується, де вона знаходиться як осадова порода. А вивчаючи діатомові водорості, згадуємо, де знаходяться поклади діатомітів;
− вивчаючи коралові поліпи, згадується, що таке коралові рифи і де знаходяться коралові острови;
− вивчаючи водорості, ми згадуємо Саргасове море, знаходимо на мапі, де воно знаходиться;
− вивчаючи рослинність різних кліматичних зон, різних материків, згадуємо всі материки і їхній клімат;
− постійно згадуються імена відомих мореплавців, коли вивчаються рослини, які нам завезені .
Інтеграція з фізикою.
− вивчаючи корені рослин ,повторюється кореневий тиск, завдяки якому вода підіймається знизу вгору; транспірація в листках, значення вакуолей;
− вивчаючи рух крові по судинах, вводиться поняття артеріальний тиск, «гірська хвороба», кесонна хвороба.
− вивчаючи запах квітів чи пахучих залоз тварин, - тиск усередині клітин, наприклад, цибулі, у вакуолях яких він перевищує 24 атмосфери, тому і має такі бризкаючі в очі властивості.
− вивчаючи фотосинтез, ми згадуються фотони, електрони;
− вивчаючи будову ока, згадується оптична систему ока, переломлення променів;
− вивчаючи рослинні пігменти, що надають різнобарвності рослинному світу, згадуємо, що це органічні речовини, які вибірково поглинають певні промені світла.
− вивчаючи організми, які мешкають на суходолі і у воді, порівнюється, що густина повітря в 770 разів менша за густину води;
− вивчаючи кажанів, дельфінів згадується ехолокація;
− вивчаючи цвітіння рослин у різний час доби, згадується барометр;
− газообмін - дифузія;
− робота м`язів – ККД, формула роботи, фізичні властивості м`язів
− енергетичні процеси;
− мутагенні фактори.
Інтеграція з хімією.
Вивчаючи хімічний склад речовин в клітинах рослин, тварин та людини згадуємо:
− формули неорганічних речовин – води та мінеральних солей;
− формули органічних речовин – білків, ліпідів, вуглеводів, нуклеїнових кислот.
Вивчаючи лікувальні властивості рослин,-хімічні речовини, які вони накопичують, завдяки яким вони і мають лікувальну силу. Наприклад, коли вчимо пасльонові, то наголошуємо на тому, що серед них є отруйні рослини: блекота, дурман. Але в основному пасльонові – важливі сільськогосподарські та лікарські рослини.
− молекулярна біологія;
− біохімічні процеси в живих організмах.
Інтеграція з історією.
- вивчаючи досягнення в біології, згадуються давньогрецьких вчених: Теофраст, Арістотель, Архімед, Гіпократ, …
- вивчаючи спорові рослини, - Друга світова війна, коли не вистачало матеріалів для перев’язок, тому мох сфагнум використовувався як перев’язочний матеріал;
- вивчаючи кістки та м’язи - Аххіла і чому одне із сухожиль ноги називають Аххілове сухожилля;
- вивчаючи кам’яновугільні ліси, повертаємося до історії нашої планети, яка дала нам наше кам’яне вугілля;
- вивчаючи дерева, згадуємо, що Петро І видавав укази: не вирубувати дуби, шовковицю… та шукаємо причини чому?
- історичні факти
Інтеграція з математикою.
− У математиці є поняття про розміщення частин тіла або фігури щодо певної осі чи площини, тобто поняття про двобічну та променеву симетрію.
Наприклад, симетрія квітки; організми із променевою (радіальною) симетрією: гідри, медузи, кільчасті черви, а організми з двобічною (білатеральною) симетрією – це майже всі тварини: комахи, ракоподібні, плазуни, ссавці…
− Вивчаючи ріст та види стебел - перпендикулярність, овальність. Наприклад, прямостояче стебло росте перпендикулярно до поверхні землі.
− Вивчаючи правило екологічної піраміди - піраміда.
− Вивчаючи розміри органів, згадуємо, що таке площа, об’єм. Наприклад, площа шкіри – 2 кв. м; площа легеневих пухирців – 100 кв. м; об’єм крові – 5-6 л.
− Вивчаючи екологію, молекулярну біологію та генетику, розв’язуємо задачі, які неможливо вирахувати без знання пропорцій та відсотків.
− Інтеграція з українською мовою та літературою.
− Всі відповіді учнів: і усні, і письмові повинні бути грамотними з погляду рідної мови. Наприклад, вивчаючи клітини крові ми чітко пишемо і проговорюємо їхні назви.
Наприклад, замість слова еритроцити учні пишуть «електроцити, еректроцити, еретроцити”…
− Вірші та проза про природу, про рослин і тварин є у Т.Г. Шевченка, Лесі Українки, Ліни Костенко… А без використання усної народної творчості не обходиться практично жоден урок .
− запитання про залози внутрішньої секреції з оповідань світової літератури;
− хрящові риби - «Останній дюйм» Джеймс Олдрідж..
Інтеграція з образотворчим мистецтвом.
− Біологія не може обійтися без малювання. У 6- 8 класах ми часто виконуємо лабораторні, практичні, самостійні роботи, де необхідно виконувати певні малюнки.
− Рослин і тварин часто зображали на своїх полотнах відомі художники.
Інтеграція з фізичною культурою.
− при вивченні серцево-судинної, дихальної та м’язової систем -з’ясовується вплив ритму і навантаження на роботу серця, легень, м’язів. Учні знають норму, а потім визначають вплив навантажень на організм.
Інтегроване навчання надзвичайно актуальне сьогодні, оскільки з його успішною методичною реалізацією передбачається досягнення мети якісної освіти, тобто освіти конкурентоздатної, спроможної забезпечити кожній людині самостійно досягти тієї чи іншої життєвої мети, творчо самостверджуватися в різних соціальних сферах. Таким чином, вивчення біології, пов’язуючи її з іншими шкільними дисциплінами, є вираженням когнітивно-креативних, а саме творчих умінь та пізнавального інтересу учнів. В основі інтегрованих уроків лежить гуманістична спрямованість. Це означає, що знання набувають характеру особистісно важливих, близьких кожному учневі. Стирається знеособленість знань, на перший план виходить соціальна важливість навчального матеріалу. Це спрямовує вчителя на пошук яскравих, живих прикладів, на адаптацію до актуальним інтересам учня, на особисту значимість матеріалу для дитини.
Структурування змісту освіти за рівнями відповідно до методології наукового пізнання дозволяє здійснити інтеграцію змісту навчального матеріалу всіх шкільних предметів, скоротити обсяг інформації, пропонованої дітям; здійснити систематизацію досліджуваного навчального матеріалу; створити у дітей більш повне уявлення про цілісну природничу картину світу.
Наскрізними компетентностями є критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, уміння керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, вирішувати проблеми. Цілеспрямовані та змістовні інтегровані заняття встановлюють міцні зв’язки між навчальними предметами, вносять новизну в систему навчання, допомагають учням зрозуміти важливість вивчення основ наук як єдиної системи знань.
